Роль сім’ї у виховання правової свідомості дитини

 Дитина значну частину свого часу проводить у сім'ї. Вона спостерігає життя і діяльність батьків, стосунки між членами сім'ї, засвоює ті морально правові принципи, якими вони керуються у своїй поведінці, у ставленні до власних дітей, до оточення, до праці. Основи характеру, вихідні життєві установки все це закладається в сім'ї, і годі чекати добра, якщо педагог навчає одного, а батьки - іншого.

Цілком зрозуміло, що переважна більшість сімей сумлінно ставиться до своїх обов'язків з виховання дітей, служить для них прикладом, гідним наслідування. Проте у нас чимало і проблемних сімей, неблагополуччя яких передусім негативно позначається на вихованні дітей.

Для здійснення виховної роботи з батьками вихователю важливо мати чітке уявлення про морально-правову атмосферу сім'ї кожної дитини, володіти вмінням проводити відповідну роботу з батьками з приведення цієї атмосфери у відповідність з моральними і правовими нормами.

Посиленої уваги вимагають сім'ї, де послаблений або взагалі відсутній контроль за поведінкою дітей, коли їм надається необмежена свобода. Такі батьки помилково вважають, що їхній обов'язок полягає у піклуванні про харчування, одяг, взуття дитини.

В окремих сім'ях дитина змалку слухає цинічні розмови про «вміння жити», де проповідується принцип: «ти мені - я тобі». У сім'ях, де батьки думають

більше про себе, ніж про суспільні інтереси, їхні висловлювання з цього приводу дітьми сприймаються однозначно, вони засвоюють помилкові уявлення про те, що в житті потрібно передусім мати на увазі свою власну персону, побільше взяти для себе.

Особливої уваги вимагають сім'ї, де панує грубе, жорстоке ставлення до дітей з боку батьків або старших братів чи сестер. щоденне знущання батька з матері чи батьків з дітей формують у останніх байдужість до чужого горя. І виростає з дитини злочинець, який піднімає руку на людину. Попередити появу правопорушника в такій сім'ї можливо за умови проведення виховної роботи з батьками, яка має на меті змінити ці аморальні стосунки між членами сім'ї, сформувати в них повагу, почуття власної гідності.

Виховання дітей родиною є обов'язковим, так само обов'язковим є піклування батьків про їхнє здоров'я, фізичний, моральний розвиток та навчання. Виконуючи свої обов'язки щодо виховання, батьки мають по­важати гідність дитини, не застосовувати жорстоких і грубих методів виховання.

23 % батьків вважають, що права дитини не порушуються, якщо вони дозволяють собі вдарити свою дитину; лише 41 % вважає покарання неприпустимим за жодних обставин; а 40 % допускають тілесні пока­рання лише у крайньому разі. А щоб покарати свою дитину, батьки зазвичай обирають такі «методи»: ставлять у куток; не дозволяють дивитися телевізор; не дають солодощів; перестають спілкуватися з дитиною; позбавляють гри; б'ють паском; дають потиличника; лишають саму в кімнаті.

До найбільш неправильних, неприємних і малоефективних покарань належать форми фізичного впливу. Більшість батьків вважає, що фізичне покарання не таке вже й велике зло, або навіть потрібне. Але цей вид виховного впливу аж ніяк не ефективний, як це здається на перший погляд, якщо батьки взялися до фізичного покарання, коли дитина не виконала їхніх вимог, то таке покарання не усуває конфлікту, бо якщо дитина і зробить те, що від неї вимагається, то її діями керують страх та інстинкт самозахисту. До того ж така форма впливу використовується тоді, коли самі батьки не контролюють власної поведінки.

Мовленнєва агресія з боку батьків - лайка, зневага, образа призводять лише до того, що дитина сама послуговується цією моделлю поведінки щодо однолітків.

Заборона має випереджати вчинки дитини або бути негайною реакцією на її небажані дії. Дуже важливо в такому разі контролювати свої слова - варто обмежитися коротким зауваженням «не можна!» й відмовитися від поширеної аргументації. Краще показати своє незадоволення мімікою, жестом, виразом обличчя. Тоді дитина поступово навчиться розуміти, які її вчинки викликають емоцій ну підтримку батьків, а які - ні. Випереджальна заборона має бути лаконічною й точною. Найпоширеніша форма покарання в родині - покарання «природними наслідками». Це означає обмеження або позбавлення дитини за провину чогось приємного (солодощів, нових іграшок). Але тут можна досягти ефекту за умови, якщо дитина вважає обмеження справедливим, якщо це рішення прийнято з її згоди, є результатом попередньої домовленості. Найкраще не позбавляти дитину чогось, а дещо віддалити в часі радісну для неї подію. Але аж ніяк не варто позбавляти її їжі, свіжого повітря, спілкування з однолітками.

  Поради батькам

1.   Ніколи не сваріть дитину через те, що вона не така, як всі.

2.   Даруйте дитині свою любов і увагу, однак не забувайте про інших членів родини, які її теж потребують.

3.   Не дивлячись ні на що , зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4.   Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від особистого життя.

5.    Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6.    Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

7.    Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8.   Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9.   Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

10.  Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11.    Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12.   Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

створення належних умов для функціонування освітнього закладу, який забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, реалізацію інтелектуальних, культурних, творчих можливостей дошкільників;

Пам'ятка для батьків з охорони життя та здоров'я дитини

І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Батьки повинні протягом року:

- віддавати дитину в руки вихователя;

- не дозволяти забирати дитину неповнолітнім дітям, незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;

2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнепальну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.

3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.

4. Не торкатися руками незнайомих предметів.

5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.

6. Оберігати дітей від отруєння рослинами, грибами, ягодами.

7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді..

8.Знайомити й дотримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.

ІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ

Необхідно:

1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземних переходами.

2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.

3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.

4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.

5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.

6. Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.

7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.

8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

Пам’ятка для дітей з пожежної безпеки

Питання пожежної безпеки для дітей і підлітків дуже важливі, тому, батьки, вихователі дитячих садків і вчителі повинні приділяти належну увагу цьому питанню. Як правило, якщо виникає пожежа, то це трапляється раптово і вогонь поширюється дуже швидко. Не розгубитися в такій ситуації неможливо, а якщо у дитини не досить знань, як поводитися при пожежі, то ситуація може виявитися плачевною. У цій статті ми будемо говорити про правила і пам’ятках з пожежної безпеки для дітей. 

Що таке протипожежна безпека

Вивчення пожежної безпеки і навчання поведінці при виникненні критичної ситуації входить в загальноосвітній курс шкільної програми дошкільних закладів. Кожна мама невпинно повторює своєму малюкові, що сірниками грати не можна. Поступово ці істини закріплюються у мозку дитини, хоча іноді дітям хочеться перевірити, чому ж саме не можна чіпати сірники.

Виховуючи дитину, слід пояснювати йому, які дії можуть призвести до небезпечних ситуацій. Наприклад, деякі види ігор, перебування у небезпечних для життя і здоров’я місцях, можуть стати причиною пожежі.

Говорити з дітьми про пожежну безпеку слід, мало не з пелюшок. Вік 3-4 роки вважається оптимальним для того, щоб розповісти дитині ази пожежної «граматики».

Дитина має розуміти, чому пожежі небезпечні, шкідливий дим, і що гірше, вогонь або дим. Залишатися в палаючій квартирі або як-то (і як саме) з неї вибиратися. Чи варто намагатися гасити пожежу самостійно і кого покликати на допомогу, якщо вдома немає дорослих.

На всі ці питання у дитини повинні бути вичерпні відповіді, дозволяють приймати правильне рішення в критичній ситуації.

 Батьки вдома повинні проводити профілактичні бесіди з дітьми на теми протипожежної безпеки. Діти повинні знати, що сірники є необхідним інструментом для розпалювання вогню для приготування їжі, але ніяк не іграшкою. Також важливо, щоб дитина розуміла, що не можна торкатися мокрими руками електричні прилади, що-небудь пхати в розетки, торкатися оголених проводів.

Дошкільник повинен уміти:

• зрозуміти, що виникла небезпечна ситуація;
• вміти вибратися з палаючого чи задимленого приміщення;
• вміти покликати на допомогу дорослих.

Для школярів початкової школи крім тематичних класних годин вчителі можуть організовувати зустрічі з працівниками пожежної частини, проводити розвиваючі ігри, малювання плану евакуації з квартири, класу, школи.

Всі перераховані вище правила більшою мірою стосуються батьків, оскільки їх обов’язком є забезпечення безпеки дитини. Що ж стосується самих дітей, то в цілях профілактики пожеж вони повинні усвідомити таке:

• сірниками, свічками, запальничками та іншим грати не можна. Якщо дитиною знайдено що-небудь з перерахованого, він повинен віддати свою знахідку дорослим.
• вмикати телевізор, комп’ютер, ноутбук без дорослих не можна (мова йде про маленьких дітей, які ще не досить добре освоїли ці гаджети).
• користуватися будь-якими електричними приладами без дорослих не можна.
• залишати без нагляду ввімкнені електроприлади не можна.

Якщо виникла пожежонебезпечна ситуація, то дитина повинна знати такі правила і вимоги:

• маленьким дітям самостійно гасити пожежу забороняється;
• у разі пожежі або задимлення приміщення, його слід негайно покинути (вибігти з будинку, квартири). Якщо такої можливості немає, слід вийти на балкон і голосно кликати на допомогу;
• покликати на допомогу сусідів (якщо батьків немає вдома), повідомити батькам про пожежу;
• попросити сусідів викликати пожежну бригаду або зробити це самому за телефоном 01;
• заборонено ховатися в палаючому або задимленому приміщенні під ліжками або в шафах;
• забороняється користуватися ліфтом під час пожежі, так як він може вийти з ладу із-за пошкодження електропроводки;
• якщо полум’я перекинулося на одяг дитини, він повинен падати на підлогу і катаючись, гасити її;
• дим небезпечний не менш вогню, тому для запобігання отруєння чадним газом особа під час пожежі слід прикривати мокрим рушником або серветкою.
                                            Замість висновку

Підводячи підсумки вищесказаному, слід додати, що навчаючи дітей правилам поведінки при пожежі та правилами, що дозволяє запобігти різні загоряння, педагоги повинні враховувати вік дітей. Якщо для дошкільнят достатньо вміти піти від вогню та повідомити про пожежу старшим, то школярі старшого ланки повинні вміти прийняти участь в гасінні вогню, евакуації молодших дітей і на дання першої допомоги постраждалим

 ПОДОРОЖ ПРАВИЛАМИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

Звернення до батьків
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей в 2020 році змушує представників Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків.
Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.
Завжди потрібно пам’ятати, що користування маленьких громадян вогнем, газом, електричними приладами, невідомими предметами - це вкрай небезпечно.
Також, незнання елементарних правил безпечної поведінки - часта причина сумних та трагічних наслідків.
Тож, шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду та дбайте про їх безпеку. На власному прикладі показуйте, що дотримуватися правил безпечної поведінки в побуті – це важливо і необхідно для життя.
Ваше завдання не тільки годувати, одягати, перевіряти домашні завдання дітей, а й виховувати в них навички культури безпечної поведінки. Ви зобов’язані регулярно проводити виховну роботу з малечою стосовно користування газом, водою, побутовою хімією, ліками тощо.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!


Головне управління ДСНС
України у Дніпропетровській області